Спогади містять опис подій, що відбувались до Другої світової війни на Закарпатті та низку живих свідчень про діяльність та вчителювання Антіна Кущинського у селах Заріччя, Ясіня, Кваси та інші. Під час боротьби Карпатської Січі Кущинський був командиром Гуцульського кошу. В Рахові потрапив у полон, перебував у концентраційному таборі Варіо-Лопош в Угорщині разом із Василем Ґренджою-Донським, Іваном Климпушем та ін. Подальша доля автора мала всесвітню географію від Німеччини, Парагваю до Чикаґо. Він став одним із визначних діячів української діаспори та залишив по собі чималий науково-історичний здобуток. Але серце своє та найтепліші спогади він залишив на Закарпатті.
У книзі також містяться патріотичні вірші знаних українських поетів Закарпаття – безпосередніх учасників згаданих подій.
Взагалі, читаючи цю книгу, – зауважує автор передмови історик Вахтанг Кіпіані, – постійно дивуєшся тому, як важко йшов цей край до соборної України. Через тисячу років угорського панування і через двадцять років чеського. Через москвофільські впливи і совєтські депортації. Через численні зради «своїх» — тих, кому пряник з Будапешта, Братислави чи Москви завжди була солодший за хліб місцевого ґазди.
Видавництво висловлює щиру подяку всім, хто долучився до перевидання – “великим Громадянам і Українцям, що повертають нашу історію через відродження книгодрукування”. Зокрема, Фундації ім. Лариси і Уляни Целевич-Стецюк при Об’єднанні Жінок Оборони Чотирьох Свобід України та Ларисі Кий (США), Петрові Мицаку (Канада), Володимиру Науменкові (Київ), Євгенові Хайлову (Полтава) та Віталію Бенчаку (Закарпаття).
У березні до дати відзначення 80-ї річниці Карпатської України вже заплановані близько десятка презентацій цієї книги по містах та містечках Закарпаття.
